Минесс. Пероральна контрацепція.
Скидка
минесс

МИНЕСС / MINESSE

 

 

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:активна таблетка, вкрита оболонкою блідо-жовтого кольору, має круглу форму та опуклі поверхні. На одному боці таблетки нанесено тиснення «60», надругій – «15».

Таблетка плацебо, вкрита оболонкою білого кольору, має круглу форму та опуклі поверхні;

склад:

блідо-жовта таблетка (активна):1 активна таблетка, вкрита оболонкою, містить етинілестрадіол 15 мкг, гестоден 60 мкг;

допоміжні речовини:лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, калію полакрилін, OPADRY жовтий YS-1-6386-G, полі етиленгліколь 1450, віск Е (віск монтангліколевий).

Біла таблетка (плацебо):

Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристаліча, магніюстеарат, калію полакрилін, OPADRY білий Y-5-18024A, полі етиленгліколь 1450, віск Е (віск монтангліколевий).

Форма випуску.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Гормональні контрацептиви для системного застосування.

Код АТС G03A В 06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Моно фазний комбінований естрогенпрогестагеннийконтрацептивний препарат. Контрацептивний ефект Минессу здійснюється за допомогою 3 механізмів, що доповнюють один одного:

- пригнічення овуляції на рівні гіпоталамо-гіпофізарноїрегуляції;

- зміни властивостей церві кального секрету, внаслідок чого він стає непроникливим для сперматозоїдів;

- зміни ендометрію, яке робить неможливою імплантацію заплідненої яйцеклітини.

Етинілестрадіол індукує синтез у печінці глобулінів, які зв’язуютьстатеві гормони (ГЗСГ), а також глобулінів, які зв’язують кортикоїдні гормони. Курсовий прийом 15 мкг етинілест радіолу збільшує вміст ГЗСГ у плазмі з 86 до 200 ммоль/л.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол.

Всмоктування.Після прийому внутрiшньо всмоктуванняетинілест радіолу відбувається швидко та повністю. Пікова концентрація після прийому 15 мкг досягається в плазмі через 1 - 1,5 год та становить 30 пг/мл. Етинілестрадіол значною мірою підлягає ефекту “першого проходження” через печінку. Абсолютна біодоступність - приблизно 45%.

Розподіл.Об’єм розподілу етинілест радіолу становить 15 л/кг, зв’язокз білками плазми - приблизно 98%. Рівноважна концентрація в плазмі досягається в 2-й половині циклу, коли концентрація етинілест радіолу в сироватці на 20% перевищує концентрацію після однократного прийому.

Метаболізм.Етинілестрадіол метаболізується повністю (метаболічний кліренс плазми – приблизно 10 мл/хв/кг).

Виведення.Метаболіти, що утворилися, виводяться із сечею (40%) та калом (60%). Незмінний етинілестрадіол у будь-якій значущій кількості не виводиться. Період напів виведення етинілест радіолу становить приблизно 15 год.

Гестоден.

Всмоктування.Після прийому внутрішньо всмоктування гестодену відбувається швидко та повністю. Абсолютна біодоступність - приблизно 99%. Після перорального прийому одноразової дози гестодену в 60 мкг максимальна концентрація в плазмі 2 мг/мл досягається приблизно через 60 хв. Концентрація в плазмі суттєво залежить відвмісту ГЗСГ.

Розподіл.Об’єм розподілу гестодену при одноразовому введення 60 мкг становить 1,4 л/кг. Зв’язок з білками плазми - 30%, 50 - 70% зв’язано зГЗСГ.

Стійка концентрація досягається у 2-й половині циклу, коли концентрація гестодену підвищується в 3 - 4 рази.

Метаболізм. Гестоден інтенсивно метаболізується (механізми стероїдного обміну). Метаболічний кліренс одноразової дози 60 мкг становить близько 0,8 мл/хв/кг.

Виведення.Неактивні метаболіти, що утворилися, екскретуютьсяз сечею (60%) та калом (40%).

Період напів виведення гестодену становить 13 год. Супутнє призначення етинілест радіолу подовжує період напів виведення до 20 год.

Показання для застосування.

Пероральна контрацепція.

Спосіб застосування та дози.

Приймати внутрішньо, 28 днів поспіль щоденно, по 1 таблетці на день, в один і той же час. Перші 24 дні приймати по 1блідо-жовтій таблетці, наступні 4 дні – по 1 білій, не допускаючи перерви між прийомом. Нова упаковка повинна бути почата наступного дня після прийому останньої таблетки плацебо. Менструальноподібна кровотеча звичайно починається на 2 – 3-й день після прийому останньої активної таблетки та може незакінчитись до початку нової упаковки.

Початок прийому препарату Минесс.

Якщо протягом попереднього місяця гормональна контрацепція не застосовувалась.Прийняти 1-шу таблетку в 1-й день менструальної кровотечі. Можливий початок прийому на 2 - 5-й день, але в цьому випадку протягом перших 7 днів прийому 1-ї упаковки рекомендується застосування додаткових негормональних методів контрацепції (презерватив, сперміциди).

Перехід з іншого комбінованого перорального контрацептиву.

Починати прийом препарату Минесс найкраще наступного дня після прийому останньої активної таблетки попереднього перорального контрацептиву. Минесс повинен бути прийнятий не пізніше наступного дня після закінчення перерви в прийомі попереднього препарату або після останньої неактивної таблетки.

Перехід з прогестогенової контрацепції (міні-пілі, ін’єкції, імплантанти) на препарат Минесс.У будь-який день циклу жінка може завершити прийом міні-пілі, розпочавши приймати Минесс наступного день. Також можна почати прийом у день видалення імплантанту. Якщо застосовувалась ін’єкційнаконтрацепція, розпочати прийом Минесс можна в той день, коли запланована чергова ін’єкція. В усіх цих випадках жінка повинна бути попереджена про необхідність додаткового запобігання вагітності негормональними методами протягом перших 7 днів прийому таблеток.

Після переривання вагітності в першому триместрі.

Розпочати прийом препарату Минесс можна відразу після аборту. Необхідності в додаткових мірах контрацепції немає.

Після пологів або переривання вагітності вдругому триместрі.

Оскільки післяпологовий період пов’язаний з підвищеним ризиком тромбоемболії, розпочинати прийом пероральних контрацептиві вслід не раніше, ніж через 28 днів після пологів (якщо жінка не годує груддю) або переривання вагітності в другому триместрі. Жінку слід попередити про необхідність використовувати додаткові негормональні методи запобігання вагітності протягом перших 7 днів прийому таблеток. Якщо сексуальний контакт вже мав місце до початку прийому пероральних контрацептивів, необхіднопереконатись у відсутності вагітності або почекати початку 1-го менструального циклу.

Пропуск прийому таблеток.

  Надійність контрацепції знижується, якщо пропускається прийом блідо-жовтих таблеток (активних), особливо тих, що напочатку упаковки.

У разі пропуску прийому блідо-жовтої таблетки в період менше 12 годин таблетку слід прийняти негайно. Прийом продовжувати в звичайному режимі, наступна таблетка приймається в звичайний час.

Якщо жінка пропустила прийом блідо-жовтої таблетки протягом 12 годин і більше або пропустила прийом більше одної активної таблетки, контрацептивний ефект знижується. Остання пропущена таблетка повинна бути прийнята якомога швидше, навіть у разі, коли це буде означати прийом 2таблеток на день. Наступні таблетки треба прийматися як звичайно. На додаток повинні використовуватися методи негормональної контрацепції (презервативи, сперміциди та ін.) протягом наступних 7 днів. Слід мати на увазі, що, якщо в ці 7 днів закінчується прийом активних таблеток поточної упаковки, наступного дняпісля прийому останньої активної таблетки слід розпочати нову упаковку, априйом усіх неактивних таблеток треба пропустити. Це необхідно для того, щоб небуло великої перерви в прийомі активних таблеток, яка підвищує ймовірність овуляції. Поява кровотечі відміни до початку прийому неактивних таблеток нової пачки малоймовірна, однак кров’янисті виділення або проривна маткова кровотеча під час прийому активних таблеток можливі. Якщо у пацієнтки не виникає кровотечі відміни після закінчення цієї нової упаковки, перед призначенням подальшого прийому необхідно виключити вагітність.

Помилка в прийомі однієї або більше білих таблеток немає наслідків при умові, що перерва між прийомом останньої блідо-жовтої таблетки поточної упаковки та першої блідо-жовтої таблетки наступної упаковки не перевищує 4 днів.

Порушення функції травного тракту.

Якщо протягом 4 годин після прийому таблетки виникло блювання або гостра діарея, абсорбція препарату може бути неповною. У цьомуразі необхідно користуватися рекомендацією розділу«Пропуск прийому таблеток».

Жінка повинна приймати додаткові таблетки зупаковки.

Як затримати настання менструації.

Для того, щоб затримати настання менструації, слід розпочати нову упаковку Минессу, пропустивши прийом неактивних таблеток зпоточної упаковки. Затримка може продовжуватися стільки, скільки необхідно, докінця прийому 2-ї упаковки. Під час затримки можуть бути кров’янисті виділення та прориві маткові кровотечі. Звичайний прийом Минессу відновлюється після прийому неактивних таблеток.

*Неврит зорового нерва може призвести до часткової або повної втрати зору.

** Пероральні контрацептиви можуть погіршувати перебіг захворювань жовчного міхура, а також прискорити розвиток захворювання у жінок, які раніше немали ніяких симптомів.

*** Пероральні контрацептиви можуть знижувати рівеньфолатів нижче норми (це має значення у разі настання вагітності через короткий час після відміни контрацептивів.

Протипоказання.Підвищена чутливість до компонентів препарату; наявність тромбозів (венозних та артеріальних) у даний час або в анамнезі (утому числі тромбозів глибоких вен), тромбоемболія; наявність в даний час або ванамнезі станів, які мають схильність до тромбозу (ураження клапанного апарату серця, порушення ритму серця), див. також розділ “Особливості застосування”; цукровий діабет із судинними порушеннями; наявність захворювання печінки вактивній фазі (поки печінкові тести не прийдуть до норми); наявність у данийчас або в анамнезі пухлин печінки (аденома та карцинома); виявленіестроген залежні злоякісні захворювання (статевих органів або молочних залоз) або підозра на них; вагінальні кровотечі неясного генезу; захворювання судин головного мозку або коронарних судин серця; неконтрольована артеріальна гіпертензія; вагітність або підозра на неї; період годування груддю.

Застереження.

З особливою обережністю Минесс призначають при серпоподібно клітиннійанемії; виражених порушеннях жирового обміну (ожиріння, гіперліпідемія); епілепсії (ризик збільшення частоти нападів); отосклерозі з погіршанням слуху, ідіопатичній жовтяниці або свербежі під час попередньої вагітності; уродженихгіпербілірубінеміях (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора); запальних захворюваннях жіночих статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит); мігрені заурою; порушенні толерантності до вуглеводів та при цукровому діабеті, а такожпацієтам старше 35 років.

Передозування.

Повідомлень про тяжкі патологічні ефекти при випадковому прийомі великих доз контрацептивів маленькими дітьми немає.

Передозування може спричинити блювання кровотечу відміни.

Лікування.Симптоматичне. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування.

Прийом пероральних контрацептивів може спричинити певні фізіологічні зміни, які позначаються на результатах деяких лабораторних тестів, включаючи:

- біохімічні параметри функції печінки (зниження білірубіну та АЛТ), функції щитоподібної залози (збільшення загального Т3та Т4внаслідок збільшення рівня тиреоглобуліну), функцій наднирникових залоз (збільшення кортизолу плазми, підвищення глобуліну, що зв’язує кортизон, зниження дигідроепіандростерону сульфату) та функції нирок (збільшення креатини ну в плазмі та кліренсу креатини ну);

- рівні білків (транспортних) в плазмі, таких як кортикостероїдзв’язуючий глобулін та ліпідні/ліпопротеїдні фракції;

- параметри вуглеводного обміну (підвищення рівня глюкози в сироватці крові);

- параметри коагуляції та фібринолізу (підвищення рівня фібрину, фактора VII, активності плазміногену).

Перед призначенням пероральних контрацептивів треба провести повне загальне медичне та гінекологічне обстеження, включаючи вимірювання артеріального тиску, обстеження молочних залоз, а також детальний аналіз особистого та сміейного анамнезщу пацієнтки. В подальшому таке обстеження повинно проводитися регулярно, кожні 6місяців.

Пацієнтки повинні бути поінформовані про те, що даний препарат незахищає від ВІЛ-інфекції або інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Діарея та/або блювання можуть зменшити абсорбцію гормонів , що призведе до зменшення їх концентрації у крові та, як наслідок, до зниження контрацептивного ефекту препарату.

Використання будь-яких пероральних контрацептивів може супроводжуватися:збільшенням ризику розвитку артеріального та венозного тромбозу, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз вен та емболію легеневої артерії; збільшенням ризику розвитку інтраепітеліальної церві кальноїнеоплазії та раку шийки матки; збільшенням ризику раку молочної залози.

При одночасному використанні Минессу та препаратів, які знижують концентрацію етинілест радіолу в крові, рекомендується застосування негормональних методів контрацепції (презервативи та сперміциди). У разі тривалого використання цих препаратів пероральні контрацептиви не можуть бути основним методом контрацепції. Після закінчення прийому препаратів, які зменшують рівень етинілест радіолу в крові, доцільно застосовувати протягом 7днів негормональні методи контрацепції. Більш тривале їх застосування рекомендується після закінчення прийому препаратів – індукторів печінковихмікросомальних ферментів. Для повного припинення індукції іноді потрібно декілька тижнів. Час припинення активації залежить від дози, тривалості застосування та швидкості елімінації індикуючого препарату.

Паління збільшує ризик серйозних побічних ефектів збоку серцево-судинної системи при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів. Цей ризик зростає з віком та кількістю викурених за день цигарок (за даними епідеміологічних досліджень, викурювання 15 і більше цигарокна день асоціюється з вірогідним збільшенням ризику) та є особливо значущим дляжінок старших 35 років. Жінкам, які користуються пероральними контрацептивами, рекомендується утримуватися від паління.

Артеріальний та венозний тромбозі тромбоемболія.

Застосування пероральних контрацептивів пов’язане зі збільшенням ризику венозного та артеріального тромбозу і тромбоемболії.

Для кожної окремоїестрогенпрогестинової комбінації режим дозування повинен містити мінімальні кількості естрогенів та прогестинів, що забезпечують бажаний ефект та відповідні потреби пацієнтки.

Жінки, які вперше отримують комбіновані пероральні контрацептиви, повинні отримувати препарати, що містять менше 50 мкг естрогену.

Венозна тромбоемболія в 1 - 2% випадків є причиною смерті. Ризик найбільш високий протягом 1-го року використання будь-яких комбінованих пероральних контрацептивів. Однак ризик тромбоемболічних порушень менший, ніж під час вагітності. Жінки, які використовували контрацептиви звмістом етинілест радіолу в дозі більше 30 мкг і такий прогестин, як гестоден, мають підвищений ризик тромбозу та тромбоемболії в порівнянні з тими, хто використовує препарати з вмістом етинілест радіолу менше 50 мкг і левоноргестреляк прогестин.

Дані щодо порівняльного ризику венозного тромбозу та тромбоемболії для таких пероральних контрацептивів, що містятьгестоден і 15 мкг етинілест радіолу, як Минесс, відсутні.

Загальний відносний ризик венозного тромбозу та тромбоемболії для пероральних контрацептивів, що містять 30 мкг етинілест радіолу в комбинації здезогестрелом або гестоденом в порівнянні з тими, що містять 50 мкгетинілест радіолу та левоноргестрел – 1,5 - 2. Частота венозного тромбозу татромбомбоемболії при використанні пероральних контрацептивів з левоноргестрелом, що містять менше 50 мкг етинілест радіолу – 20 випадків на 100000 жінко-років застосування. Для пероральних контрацептивів, що містять 30 мкгетинілест радіолу в комбинації з дезогестрелом або гестоденом, частота становить приблизно 30 - 40 випадків на 100000 жінко-років застосування, тобто додатково 10 - 20 випадків на 100000 жінко-років застосування.

Всі ці дані слід брати до уваги при обиранні методу контрацепції та призначенні пероральних контрацептивів.

Ризик розвитку артеріального та венозного тромбозу та тромбоемболіїпідвищується за наявності уродженої або набутої тромбофілії, при ожирінні, атакож у жінок старше 35 років.

Ризик розвитку артеріального тромбозу аботромбоемболії підвищується також за наявності артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії та при палінні.

Ризик розвитку венозного тромбозу та тромбоемболіїпідвищується при хірургічному втручанні або травмі, які збільшують ризик тромбозу, недавніх пологах або аборті в другому триместрі вагітності та при тривалій іммобілізації.

Відносний ризик розвитку після операційних тромбоемболічних ускладнень при використанні пероральних контрацептивів зростає в 2 - 4 рази. Відносний ризик венозного тромбозу у жінок, які мають схильність у 2 рази вищий. Не слід застосовувати контрацептиви за 4 – 6 тижнів до і протягом 2 тижнів після хірургічного втручання на органах з підвищеним ризиком розвитку тромбозу; підчас тривалої іммобілізації.

Оскільки в ранньому післяпологовому періоді ризик тромбоемболіїпідвищений, прийом пероралоних контрацептивів може бути розпочатий не ранішеніж через 28 днів після пологів або переривання вагітності в другому триместрі.

Ризик розвитку порушень мозкового кровообігу (ішемічного інсульту) при використанні пероральних контрацептивів підвищений ужінок, які хворіють на мігрень (особливо мігрень з аурою).

Ураження очей.

Є повідомлення про випадки тромбозу центральної вени сітківки при використанні пероральних контрацептивів, що призводили до часткової або повної втрати зору. При появі таких ознак або симптомів, як зміна зору, екзофтальм, диплопія, набряк диску зорового нерва, ураження судин сітківки, контрацептиви слід відмінити та негайно встановити причину порушення.

Артеріальний тиск.

Повідомляється про підвищення кров’яноготиску у жінок, що приймали пероральні контрацептиви.

Хворим на артеріальну гіпертензію, а також тим, у кого в анамнезі є показання на гіпертензію або захворювання, пов’язані з гіпертензією (включаючи захворювання нирок), рекомендується призначати інші методи контрацепції. Якщо пероральні контрацептиви все ж таки використовуються, необхідно ретельне спостереження, а при значному підвищенні кров’яного тиску, ці препарати треба відмінити.

При відміні пероральних контрацептивів артеріальний тиск знижується до вихідного рівня і різниці в частоті проявів гіпертензії у жінок, які приймали пероральні контрацептиви, та у тих, які ніколи їх не приймали, не виявлена.

Призначення пероральних контрацептивів протипоказано жінкам, які хворіють на неконтрольовану гіпертензію.

Злоякісні новоутворення репродуктивної системи.

Дані деяких досліджень вказують на те, що застосування пероральних контрацептивів може супроводжуватися збільшенням розвитку інтраепітеліальної церві кальної неоплазії та інвазивного раку шийки матки в деяких популяціях жінок. Однак ці дані виявляються суперечливими при співвіднесенні їх з іншими факторами ризику (сексуальна поведінка та ін.). Увипадках недіагностованих аномальних кровотеч зі статевих шляхів необхідно вжити адекватних діагностичних заходів.

Мета-аналіз даних 54 міжнародних досліджень показав дещо підвищений ризик (RR=1.24) раку молочної залози у жінок, що застосовували пероральну контрацепцію; він поступово зникав протягом 10 років після припинення прийому контрацептивів. Дані дослідження не надали доказів причинно-наслідкового зв’язку. Збільшення ризику розвитку раку молочної залози може бути зумовлено ранньою діагностикою у жінок, які використовували пероральні контрацептиви (завдяки більш ретельному клінічному спостереженню), їх біологічним ефектом або комбінацією обох факторів. Оскільки рак молочної залози у жінок молодше 40 років зустрічається рідко, відносний вплив зазначеної підвищеної кількості випадків діагнозу раку молочної залози у тих, хто приймає пероральні контрацептиви в даний час або приймав нещодавно, на тривалість життя малий. Перебіг раку молочної залози у тих, хто коли-небудь приймав пероральні контрацептиви, має тенденцію до меншої злоякісності, ніж у тих, хто не приймавїх ніколи.

Новоутворення печінки.Розвиток доброякісних новоутворень печінки рідко, а розвиток злоякісних надзвичайно рідко асоціюється із застосуванням пероральних контрацептивів (ризик зростає при більшій тривалості прийому). Розрив печінкової аденоми може стати причиною смерті внаслідокінтраабдомінальної кровотечі. Жінки, в яких розвивався холестаз на фоні прийому пероральних контрацептивів або під час вагітності, належать до групи ризику щодо розвитку цього стану. Застосування цими пацієнтами пероральних контрацептивів вимагає ретельного клінічного спостереження, і якщо холестазвиявляється, то контрацептиви необхідно відмінити.

Головний біль.

Виникнення або загострення мігрені, а також поява сильного або постійного головного болю вимагає припинення прийому контрацептивів та з’ясування причини болю. Жінки, які хворі на мігрень (особливо мігрень з аурою) та приймають пероральні контрацептиви, мають підвищений ризик розвитку інсульту.

Вплив на вуглеводний та жировий обмін.

Є повідомлення про випадки порушення толерантності до глюкози у пацієнтів, які користуються пероральними контрацептивами. Жінкам з пониженою толерантністю до глюкози або які хворі на цукровий діабет потребують ретельного спостереження. У незначної кількості пацієнтів, які використовують пероральні контрацептиви, може спостерігатися персистуючагіпертри гліцеридемія. У пацієнток з підвищеним рівнем три гліцеридів застосування естроенвмісних препаратів може супроводжуватися значним підвищенням рівня три гліцеридів у плазмі та розвитком панкреатиту.

Естрогени підвищують рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), у той час як прогестини спричиняють зниження ЛПВЩ і підвищують рівень ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), що ускладнює контроль рівня ліпідемії. Сумарний вплив пероральних контрацептивів на ліпідний обмін залежить від балансу між дозами естрогену та прогестогену, а також виду та абсолютної кількості прогестогену, що використовується в контрацептиві. Якщожінка, яка лікувалася з приводу гіперліпідемії, обирає пероральну контрацепцію, то вона потребує ретельного медичного спостереження.

  Вагінальна кровотеча.

 У деяких жінок під час прийому неактивних таблеток спостерігається відсутність менструальноподібної кровотечі. Якщо перед першою відсутньою кровотечею контрацептив приймався нерегулярно або якщо відсутність кровотечі відміни спостерігається протягом 2 наступних циклів, то до виключення можливої вагітності слід припинити прийом пероральних контрацептивів і використовувати негормональні методи контрацепції.

  При прийомі пероральних контрацептивів, особливо в перші 3 місяці, можуть бути кровотечі прориву/кров’янисті виділення. Це може залежати від дози та типу прогестину. Якщо кровотеча маєперсистуючий або рекурентний характер, необхідно пам’ятати про негормональні причини та призначити відповідні діагностичні заходи для виключення вагітності, інфекції, злоякісного новоутворення та ін. При виключенні патології подальше використання пероральних контрацептивів або зміна препарату може усунути це небажане явище.

  У деяких жінок може виникнути оліго-або аменорея (можливо, внаслідок ановуляції) після прийому оральних контрацептивів, особливо якщо такі стани були і раніше.

  Депресія.

Жінки, в яких показана депресія в анамнезі, і які застосовують пероральні контрацептиви, потребують ретельного спостереження і, при появі тяжких проявів депресії препарат слід відмінити. Пацієнтки, в яких розвивається тяжка депресія на фоні прийому пероральних контрацептивів, повинні припинити прийом препарату та після з’ясування причинно-наслідковоговзаємозв’язку використовувати негормональну контрацепцію.

Інші стани.

Слід з обережністю призначати препарат жінкам, хворим на епілепсію.

Застосування при вагітності та лактації.

Численні епідеміологічні дослідження невиявили збільшення ризику розвитку вроджених вад розвитку у дітей жінок, які приймали пероральні контрацептиви до вагітності.

Дані досліджень не дають підстав припускати наявність тератогенного ефекту у тих випадках, коли жінка продовжувала прийом контрацептиву, не підозрюючи про вагітність ( див. також розділ“Протипоказання”).

Контрацептиви та/або їх метаболіти визначаються в грудному молоці в невеликих кількостях, є повідомлення про декілька побічних ефектів у новонароджених, включаючи жовтяницю тагенікомастію. Пероральні контрацептиви можуть змінювати кількість та склад грудного молока. Застосування пероральних контрацептивів до повного переводу дитини з грудного на штучне вигодовування не рекомендується.

Вплив на здатність керувати автомобілем і технікою.

Впливу не виявлено.

 

 

Минесс.

Написать отзыв

Ваше Имя:


Ваш отзыв: Внимание: HTML не поддерживается! Используйте обычный текст.

Оценка: Плохо           Хорошо

Введите код, указанный на картинке: